MaizheRazom - Попіл на столі

Сиджу на кухні — ніч розлита в скло,
У попільниці тліє те, що не зійшло.
Годинник б’є — а я рахую не хвилини,
А скільки раз тебе образив без причини.
На телефоні — тиша без дзвінків,
І ти мовчиш вже котрий з днів.
Я сам собі тепер і суд, і вирок мій,
Бо не зберіг той світ, де був я твій.
А ніч п’яна кружляє по кімнаті,
І тіні знов шепочуть мені про втрати.
Ти десь живеш без мене у теплі —
А я згораю тихо тут на самоті.
А ніч п’яна до болю обіймає,
І пам’ять серце знову роздирає.
Хотів забути — та не зміг, на жаль…
Бо ти — мій біль і мій останній жаль.